журнал "АгроМаркет", "Farmer", №2, 2010 р.

Фермер Олександр Широкоступ за 13 років розширив своє господарство у рідній Шубівці Кагарлицького району на Київщині з 50 до 3 000 гектарів. Фермер Олександр Широкоступ за 13 років розширив своє господарство у рідній Шубівці Кагарлицького району на Київщині з 50 до 3 000 гектарів.Переважно орієнтується на рослинництво, хоча й успішно займається відгодівлею свиней та сподівається на ріст дійного стада, котре теж тримає не у збиток. Серед інструментів господарювання, котрі дозволяють йому залишатися оптимістом навіть у скрутний кризовий час, називає скрупульозний розрахунок, розвинуту інтуїцію, вміння зважено ризикувати. А ще – вправно застосовувати лізингові схеми для поповнення парку необхідних машин та обладнання.

Буряк – як випробовування на досвід

Особливу прихильність господар із Шубівки має до цукрових буряків.

– Тому що їх виростити – то означає проявити вищий агротехнічний пілотаж, випробувати себе і своїх спеціалістів, – міркує Олександр Васильович. – Цікаво. І водночас ризиковано. Бо в кожен гектар цукросировини мусиш вкласти 8-9 тисяч гривень, а прибутки чи отримаєш – ще велике питання.

Можна було б назвати О.Широкоступа аж занадто ризиковим, коли б не знати, з якою ретельністю прораховують у господарстві усі можливі ризики. Фермер навіть вступив до аспірантури Національного університету біоресурсів і природокористування, цілеспрямовано обравши наукову тему, що стосується вирощування тих же цукрових буряків. Упевнений, що на грунтах у його господарстві за мудрого ставлення, належного технічного забезпечення, з якісним насінням та чітко дотриманою технологією абсолютно реально досягти урожайності 700-800 центнерів з гектара. Коли багато хто метнувся сіяти модний ріпак, Широкоступ не поступився і буряками не знехтував.

Чотири роки тому, коли фермерське господарство стрімко прогресувало, стартанули, посіявши 600 га цукросировини. Під такі площі, звісно, потрібна була відповідна техніка. Справи йшли непогано, тому не пошкодували грошей на американський причіпний комплекс WIK за 850 тисяч гривень. Зрозуміло, паралельно шукали і трактор, з яким його агрегатувати. Сусіди порадили скористатися лізингом. А до добрих порад Олександр звик прислухатися. Так і познайомився із фахівцями Київської обласної філії НАК «Украгролізинг», котрі запропонували на вигідних умовах взяти у повторний лізинг ХТЗ-161. Машина була у доброму стані – її саме вилучили з поля лізинго.

Так фермер одразу отримав подвійний урок: лізинг – це дуже швидко, вигідно і зручно, але водночас – і дуже відповідально. Бо за дисципліною твоїх платежів ретельно стежать і в разі хронічних несплат одразу передають техніку тим, хто ефективніше вміє обходитися з нею.

– Зрештою, ми могли тоді собі дозволити націлитися і на дорогий «Джон Дір», – розмірковує фермер. – Та навіщо, коли потужності ХТЗ цілком вистачало для роботи в парі з WIKом. Лізинговий трактор обійшовся нам у 130 тисяч гривень, упродовж 2-х років спокійнісінько сплатили за нього лізингові платежі і залишили собі у власність.

Утім, і того разу, як завжди, вирахували одразу кілька варіантів. Наприклад, допускали, що можна просто найняти техніку зі сторони для обробітку свого бурякового поля. Але тоді б додатково вклали б у кожен гектар ще по 800-1000 гривень. Тобто за 600 га викладай 600 тисяч чужому дядькові за сезон. Натомість за трохи більшу суму (850 тис грн. за WIK плюс 130 тис грн. за ХТЗ) мають свою техніку на господарстві, за яку упродовж двох років розрахувалися. Економія очевидна.

За таким же принципом – враховуючи кожну деталь й усі варіанти – фермер приймає ключові рішення. Коли ціна на ту же бурякосировину стала критично невигідною, більшість сусідів відмовилася від її вирощування. Завдяки урожайності у понад 500 ц/га Широкоступ збитків не мав, але поступово теж скорочував посіви.

– Слава Богу, що витримали, не вдалися у паніці до крайнощів і все-таки засіяли бурякове поле не зважаючи ні на що, – радіє Олександр Васильович. – Он як тепер ситуація з цукром змінилася. Ми законсервували свій цукор, тримаємо до весни, коли, сподіваємося, ціни нарешті будуть гідними – ото і є наш надійний кредит. Де там банківському!

У непевні часи виручає лізинг

Напругу і прикрі несподіванки у розрахунках за банківські кредити, ще й валютою, фермер теж відчув на собі сповна – у стабільні часи господарство встигло придбати імпортну техніку. Основна спеціалізація «Широкоступа» – рослинництво, тож купили і канадську сівалку LUXION, і зернозбиральний комбайн за 2 мільйони, і американський трактор КЕЙС. Врожаї мають непогані. Цього року пшениця дала 64 ц/га, ячмінь – 54, кукурудза – 94. А 2008-й іще щедрішим запам’ятався.

– Коли новий імпортний агрегат працює – любо-дорого дивитися, душа радіє, – розповідає Олександр Широкоступ. – Але от коли ламається… Якось віддали 43 тисячі гривень за деталь, котру ще й місяцями чекали з-за океану. Ото тепер десять раз поміркуємо, чи не вигідніше вітчизняну машину взяти, яку раз-два і відремонтували. Певна річ, від високопродуктивного закордонного обладнання теж не відмовляємося, але паралельно орієнтуємося і на свої, надійні, проте дешевші механізми.

Саме з цих міркувань фермер усе тісніше співпрацює із «Украгролізингом». Упродовж вже більше чотирьох років, каже, не було жодних непорозумінь, проколів у стосунках із Компанією. У лізинг придбав сівалку СЗ- 5,4, дискову борону БДВП-6,3. Тепер у господарстві стало звичним, що паралельно працює різна техніка – і імпортна, і вітчизняна – просто закривають одночасно різні типи культур. Так оптимальніше.

– Головна для нас вигода лізингової схеми у тому, що платежі сплачуємо гривнею, – наголошує Олександр Васильович. – Доларові стрибки б’ють боляче, адже за імпортне теж платимо, – отже знаємо, як то важко. А за вітчизняні механізми розплачуватися набагато легше – графік зручний, відсоток був лише 3,2% річних. Це ж не банківські двадцять відсотків! Ретельно порахували здорожчання, наприклад, сівалки. Узяли її за 54 тисячі на 3 роки, відсотки становили 5 264 гривні. Я вважаю, що це добре, вигідно, необтяжливо для господарства. Адже всі необхідні мені механізми, які запитую, знаходять і видають. Чекати не треба – упродовж місяця геть усі формальності з оформленням закінчуємо.

З часом НАК «Украгролізинг» і фермерське господарство «Широкоступ» побачили, що можуть партнерствувати і тісніше. Тепер Компанія орендує добре обладнану ділянку у Шубівці під майданчик лізингової техніки, яку вилучає у неплатників і має намір передати у повторний лізинг. Фермер, як досвідчений господар, обдивився усе уважно й упевнився, що негайно оформлятиме документи ще на кілька ХТЗ у доброму стані, на ЮМЗ, що стануть у нагоді для певних видів робіт, на 2 культиватори. Розрахунки у Олександра Широкоступа прості:

– Щоби не шарахатися від несподіванок, ми приготувалися до гіршого. Великих придбань уже не робили. Розраховувалися за попереднє. Але й зупинятися не збираємося. Обладнання все одно потрібне. Чому б не взяти його в лізинг? Ціна на техніку в лізинг, навіть як на кризові часи, дуже доступна. Крім того, повторний лізинг вигідніше купівлі ще й тим, що обігові кошти залишаються у господарстві. Графіки сплат зручні – на 5 років. Основний набір техніки ми маємо. А ще трохи доберемо вживаною. За такі гроші вона буде працювати і працювати. Бачу, ХТЗ з 7-річним досвідом, стан нормальний – ще стільки ж «відбігає» і у мене.

Роки хазяйнування навчили фермера бізнесовим азам. Прискіпливо рахує, на чому можна заробити, а що принесе лише збитки. Каже, он трохи дійного стада має, але на молоці нині не заробиш, добре, що на нуль вдається вийти із своїми 300 коровами. Однак і вирізати худобу категорично відмовляються. Фермер упевнений, що люди вже найближчим часом будуть платити за якість, натуральність продукту і відмовлятися від молока з різними добавками. Тоді він елементарно збільшить стадо щонайменше до 500 голів. А поки що господарству дають непогані прибутки свині, яких минулого року, наприклад, реалізували понад 2 тисяч, отримавши пристойні прибутки.

– Тваринництво – ще один напрямок, для розвитку якого планую брати в майбутньому обладнання в лізинг, – ділиться Олександр Широкоступ, – знадобляться нові кормушки, садки для свиней. Може, й саму худобу з часом зможемо придбати за лізинговою схемою. Було б чудово.

Плани у Широкоступа широкі і далекі. Нібито й обережно, поступово розвиває власний бізнес, але вже й свою пилораму збудував – послуги людям надає, понад 20 старих запущених тваринницьких приміщень відновив. Своя олійня переробляє соняшник. Олією частково розплачуються за земельні паї, ще на продаж щось залишається. Минулого року запрацювала відновлена сушарка з новим термогенератором на своїй соломі. Тут теж вигоду прорахували до копієчки – вийшло, що та нова екологічно чиста модна технологія переробки відходів справді ефект дає і у грошах.

Надумав фермер і міні-елеватор на господарку в лізинг з часом взяти. Хотів би через лізинг замовити й імпортні агрегати, яких в Україні не виготовляють. А якби термін лізингу подовжували б років на 7-10, то взагалі оптимально все складалося б, упевнений.

– Це типові і абсолютно природні побажання наших клієнтів, – говорить Голова правління НАК «Украгролізинг» Микола Шпак. – Особливо коли це стосується малих та середніх, фермерських господарств. А їм Компанія й прагне найбільше допомогти. Головна ж наша мета – вивести такі господарства на пристойну рентабельність. Щоби ті ж фермери почувалися впевненими гравцями на складному аграрному ринку. Їм же доводиться зараз конкурувати не тільки між собою, а ще й із величезними агрохолдингами. Лізинг надає нашим партнерам впевненості і допомагає планувати перспективу.

журнал "АгроМаркет", "Farmer", №2, 2010 р.