газета "Аграрний тиждень", №02 (128), 25-31.січня 2010 р.

Ще один рік за плечима, за горизонтом. Рік примхливий, непередбачений, напружений, зі своїми здобутками і втратами. Одне слово, кризовий Ще один рік за плечима, за горизонтом. Рік примхливий, непередбачений, напружений, зі своїми здобутками і втратами. Одне слово, кризовий.

Яким він видався для НАК “Украгролізинг”, чим передусім запам”ятався, якими мітами увійшов у робочу біографію трудового колективу? Про це і йдеться у нашій розмові з головою правління НАК “Украгролізинг” Миколою ШПАКОМ.

– Миколо Васильовичу, почнемо нашу розмову з традиційного у таких випадках запитання: яким видався для колективу Компанії 2009 рік, чи задоволені Ви його підсумками?

– Не хочу забігати наперед, бо серйозна розмова з цього приводу відбудеться наступного місяця на розширеному засіданні правління Компанії. Звісно, з відповідним аналізом і висновками. Але про попередні результати роботи, про певні тенденції вже можемо говорити.

Головне завдання компанії, як це передбачено її статутом – сприяти реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечувати ефективне функціонування і розвиток сільськогосподарського виробництва шляхом передачі сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу машин та обладнання. Так от протягом 2009 року аграріям поставлено на умовах фінансового лізингу 655 одиниць техніки та обладнання на суму 142,1 мільйона гривень. Поточний план погашення лізингових платежів виконано майже на 95 відсотків.

Нагадаю читачам тижневика, що згідно із Законом України «Про Держ авний бюджет України на 2009 рік» передбачалося, що наша Компанія отримає кредити із спеціального фонду в сумі 153 мільйони гривень. У тому числі -- 129,3 мільйона за рахунок повернення коштів у частині відшкодування вартості сільгосптехніки, переданої суб”єктам господарювання на умовах фінансового лізингу, та 23,7 мільйона гривень, що надходять від погашення заборгованості за кредитами, залученими державою, або під державні гарантії для закупівлі іноземної техніки.

Звісно, що цих коштів, якими ми скористалися для закупівлі нової техніки вітчизняного виробництва, недостатньо для відчутного оновлення машинно-тракторного парку країни. Тому завдяки підтримці з боку Кабінету Міністрів ми отримали зі Стабілізаційного фонду ще 100 мільйонів гривень,які дали нам змогу збільшити поставки вкрай потрібних вітчизняним аграріям техніки та обладнання.

А що стосується того, чи задоволені ми зробленим цього року… Тут однозначної відповіді немає. З одного боку, що то за робота, якщо вона не приносить тобі певних успіхів, морального задоволення. Зрештою, таким чином і відбувається самореалізація кожної особистості. А з іншого… Коли ти вже всім задоволений, то треба негайно залишати справу, за яку взявся. Бо там ти вже нічого не досягнеш. А наша молода амбіційна команда, сподіваюся, прийшла працювати в Компанію не на один рік. Одне слово, думаємо про день завтрашній.

Свого часу хтось з великих сказав: «Якщо не знаєш, до якої гавані пливеш, жоден вітер не буде попутним». Наше найголовніше завдання: якнайповніше задовольняти потреби аграріїв у найновішій високопродуктивній техніці. Як того і вимагає недавно затверджена урядом Концепція державної цільової економічної програми щодо впровадження в АПК найновіших технологій на період до 2016 р.

-- Сьогодні у розмові з керівниками різних рангів нерідко можна почути нарікання на кризові явища. Мовляв, ми планували, хотіли, але самі бачите, яка несприятлива ситуація. Очевидно, кризові явища не обминули і вашу Компанію. Чи не так, Миколо Васильовичу?

– Криза, на яку дехто любить списувати свої менеджерські прорахунки, додала нам не стільки фінансових клопотів, як нових клієнтів. Адже протягом останнього року суттєво “схудли” банківські кредитні портфелі, та й самі позички через високі процентні ставки стали практично недоступними для селян. Тому і прагнуть вони скористатися можливостями фінансового лізингу, щоб поповнити свій технічний арсенал новим трактором чи комбайном. Треба сказати, що портфель замовлень, отриманий нами на 2010 рік , сягнув майже двох мільярдів гривень, що в два з половиною разу більше, ніж ми мали торік.

Інша річ, що нова техніка та обладнання не завжди рівномірно потрапляють у регіони. Традиційно її замовляють щороку на декілька мільйонів гривень такі області як Київська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Чернігівська, Одеська, Полтавська, Кіровоградська і менше, значно менше маємо замовників у деяких центральних і західних областях

Тому робимо постійний аналіз баз даних клієнтів та лізингових заявок, які отримує НАК “Украгролізинг”. Причому, незалежно від того, виконані вони чи ні, бо всі заявки, на жаль, ми поки що обслужити не можемо – фінансові ресурси не дозволяють. Такий підхід до роботи дає змогу виявляти нові сегменти, з якими може працювати Компанія, нові тенденції в лізингових послугах та продуктах. А значить надавати потенційним клієнтам такі послуги, які вони очікують.

– Кризова ситуація, напевно, змусила Компанію задуматися не тільки і не стільки над тим, як залучити кошти для збільшення обсягів лізингових операцій, а над тим, як ними найефективніше, по-господарськи скористатися. Чи вдалося розв”язати цю проблему?

-- Протягом цього року ми здійснили комплексну інвентаризацію Компанії. Тобто, проаналізували договори лізингу, укладені в попередні роки, наскільки вони відповідають сучасним юридичним вимогам і захищають нас від різних викрутасів з боку недобросовісних клієнтів. Можливо, якісь деталі інвентаризації ще треба уточнити, доопрацювати, але тепер маємо точне уявлення, скільки й якої техніки працює в господарствах, наскільки вчасно наші клієнти розраховуються за її експлуатацію, яка кількість її перебуває на зберіганні, очікуючи свого нового лізингоодержувача або покупця. Те саме стосується і бухгалтерського обліку. І в цій площині найголовніше завдання – інвентаризація розрахунків з боку лізингоодержувачів.

Скажу відразу, що, на жаль, не всі наші клієнти вчасно і в повному обсязі повертають свої борги. Причому вигадують найрізноманітніші причини, щоб тільки уникнути своїх фінансових зобов”язань перед НАК “Украгролізинг”. Отож протягом 2009 року завдяки зусиллям наших юристів подано 167 позовних заяви на суму 126,1 мільйона гривень, з яких судами задоволено 105 позовів на суму 23,7 мільйона гривень. Ще 66 справ на суму понад 53 мільйони перебувають у виконавчому провадженні. Хочу зауважити, що спроби вплинути на злісних боржників через нотаріальні контори, до яких ми дедалі частіше звертаємося останнім часом, нерідко дають очікуваний ефект.

– Та, мабуть, є борги перед Компанією, які вже жодні суди допомогти повернути не зможуть?

– Для того всю заборгованість НАК “Украгролізинг” ми розбили на дві частини: на прострочену і безнадійну. Нам треба списати «мертві», тобто безнадійні борги, нагромаджені нашими попередниками--майже 300 мільйонів гривень. Це можна зробити лише з допомогою Уряду й Верховної Ради.

А вже цього року хочемо домогтися того, щоб жоден наш клієнт не зривав графіки повернення лізингових платежів, щоб належні державі кошти надходили у повному обсязі. Розуміємо, що це нелегко зробити, що час від часу виникають форс-мажорні обставини – таке вже життя. Але це реально. Звісно, за умови, що цією чи не найголовнішою для нас проблемою займатися постійно, системно. Моніторити, зустрічатися з клієнтами, “рентгенувати”, аналізувати – одне слово, не сидіти склавши руки, а діяти.

Тепер працюємо над тим, щоб “підчистити” статутний капітал Компанії, позбутися баласту, який заважає нам працювати з ефективністю. А точніше – передати деякі суб”єкти господарювання, що належать до нашої структури, у Фонд держмайна України. Йдеться про машинно-технічні станції, ремонтні та інші дочірні структури, які виконують не властиві для нас функції. Компанія має займатися лише фінансовим лізингом, для чого власне вона і створена.

Розмову вів Володимир ВИТВИЦЬКИЙ

газета "Аграрний тиждень", №02 (128), 25-31.січня 2010 р.