• Загальна інформація
• Наглядова рада
• Керівництво
• Координати філій
• Публікації про Компанію
• Контактна інформація

• Витоки лізингу
• Історія розвитку лізингу в Україні
• Переваги лізингу

• Умови надання техніки у фінансовий лізинг
• Перелік техніки що передається у лізинг
• Перелік документів, які необхідно надавати перед одержанням техніки в лізинг

• Заводи-виробники

• Відремонтована техніка

   Результат традиційної Міжнародної виставки «AGRITECHNIKA» у Ганновері – нові орієнтири і нові партнери.

   Враженнями після відвідин виставки поділився перший заступник Голови правління Національної акціонерної компаніїАК «Украгролізинг» Євген ЦІП.

–       Організатори постійно запрошують нас до участі у цьому престижному професійному зібранні, яке відбувається щодвароки ось уже в тринадцятий раз, – говорить Євген Іванович. – А куди ж іще їхати, щоби подивитися, за якими тенденціями рухається світова промисловість?

– То які ж найяскравіші маячки показала виставка?

–       Головний орієнтир – на впровадження ресурсозберігаючих технологій, відновлювальних, нетрадиційних джерел енергії. У цьому бачиться незаперечна перспектива. Хто її дотримується, той зараз у лідерах.

Власне, настанову саме на таку стратегію ми отримали і від нашого Уряду. За дорученням Прем’єр-міністра України, яке Юлія Тимошенко дала під час наради з питань буряківництва у Вінницькій області, ми й поїхали домовлятися із лідерами бурякової галузі щодо реалізації спільних інвестиційних проектів під егідою Уряду України.  

Мова, у першу чергу, про переговори із провідними світовими виробниками сучасної  техніки для буряківництва – компаніями ROPA і HOLMER. Якщо конкретніше: мається на увазі бурякозбиральна техніка і буряконавантажувачі. Під державні гарантії укладатимуться вигідні угоди на закупівлю найсучаснішої техніки. Її передаватимемо господарствам у лізинг.

–       Яке ставлення до України ви відчули збоку зарубіжних колег?

–       Інтерес до України величезний. Воно й зрозуміло: наш ринок для виробників сільгосптехніки – необмежений. Тому й дивляться на нас як на величезну перспективу. Ну от, візьмімо лише буряківництво. Прем’єр поставила завдання удвічі збільшити виробництво цукрового буряка. Тобто, якщо на сьогодні є трохи більше 300 тисяч гектарів площ під цією культурою, то хотілося б наступного року дійти принаймні до 400-450. А усе це треба чимось збирати. От і реальна перспектива для присутності виробників спеціальної техніки на ринку України. Ми ж сьогодні практично не виробляємо бурякозбиральні комплекси.

–       А чи є в України можливості налагодити випуск власної бурякозбиральної техніки?

–       Ця техніка дуже складна. Наприклад, бурякозбиральний комбайн ROPA сміливо можна назвати міні-заводом на колесах. Тому налагодити у сучасних умовах власне або спільне виробництво такої техніки – надзвичайно важко для нас. Та й чи є у цьому сенс? Адже зараз потреба у надпотужному обладнанні невелика. Сьогодні в Україні налічується біля 6 тисяч бурякозбиральних комбайнів, в т.ч. десь тисяча імпортних. Ще 5 тисяч – вітчизняного виробництва,  застарілі. Якщо такі старі агрегати поміняти, скажімо, на ROPA та HOLMER, то машин треба буде разів у 3-4 менше.

   Наведу ще один факт. Цьогорічне виробництво ROPA складало десь 180 машин. І цього вистачало. Звісно, налагоджувати серійне виробництво подібної техніки в Україні немає жодного сенсу. Вигідніше придбати оптимальну кількість.

–       Як саме задіюватиметься для такого придбання механізм лізингу?

–       Ми підготували, за дорученням Юлії Тимошенко, проект відповідної постанови на Кабінет Міністрів. Згідно із ним ми зможемо майже на 40 млн. євро із виплатами упродовж 7-10 років закупити сучасної бурякозбиральної техніки. І таким чином забезпечити якісне та швидке збирання тих площ, які є зараз. Провели переговори з банками Німеччини, щоби отримати відповідний кредит. Коммерц-банк і Дойче-банк нам відмовили, а от Земельний банк Баварії готовий дати під гарантії уряду України 40 млн.євро.

–       Якими причинами банки пояснювали відмову працювати з українськими компаніями? Остерігаються непевної політичної ситуації?

–       Ні, банки не бояться з нами співпрацювати, адже дається суверенна гарантія держави Україна. Відмову нам пояснили лише тим, що просто вже у цих банках закінчився ліміт видачі на Україну кредитів, обумовлений міждержавними угодами. А от згода Земельного банку Баварії дуже зрозуміла. Обидва підприємства-виробники – і ROPA, і HOLMER – розташовані саме у Баварії. Зрозуміло, підприємства дуже зацікавлені, щоби продати свою техніку. Мабуть, теж підштовхують свої місцеві банки до співпраці з «Украгролізингом». Переговори відбувалися досить конструктивно. Деякої «перчинки» переговорам надавав той факт, що  ROPA і HOLMER між собою є конкурентами.

–       Як же ви робите вибір?

–       Нам вигідно співпрацювати з обома виробниками. Тому що ROPA – більш продуктивний агрегат, але й дорожчий, ніж HOLMER. Відповідно, буде використовуватися у крупніших господарствах, вертикально інтегрованих структурах з вирощування цукрового буряка. А HOLMER – машина меншого плану, трохи нижчого класу і дешевша. Тобто, для менших господарств. Ми платимо гроші і замовляємо, жодних конфліктів – звичайний ринок, як кажуть: нічого особистого.

–       А що обирають аграрії з інших країн?

      – Дуже помітно, що загалом виставка «AGRITECHNIKA 2009” в Німеччині фактично переорієнтувалася на споживачів із СНД. Внутрішній німецький, та й європейський загалом, ринок настільки заповнений, розподілений, що особливо німцям вже й не до придбань та виставок. Хоча ми там і бачили багатьох місцевих фермерів. Польові роботи вже закінчено, то вони приїздять відпочити і подивитися на новинки. Простенькі робочі дядьки, селяни ходять і придивляються. Що нам особливо кинулося у вічі: більшість фермерів – це дуже молоді люди. Хоча є й старші, вже досвідчені господарі. Для мене така деталь здалася характерною для цієї виставки – надзвичайно багато молоді.

   Відсотків 60-70 відвідувачів на виставці – російськомовні. Навіть буклети і стендова інформація теж дублювалася російською. Стендовики теж спілкуються по-російськи. Вони чітко знають, хто приїздить подивитися і хто є реальним потенційним партнером, покупцем.

–       Що ж найбільше запам’яталося вам на виставці? Які загальні висновки привезли з Ганновера?

–       Тенденції досить помітні. Найперше: ми побачили, що з’явилося дуже багато зовсім нових фірм, яких раніше взагалі не було. Мало того, свої технічні розробки показали абсолютно нові країни-виробники, наприклад, Аргентина і Бразилія. До слова, в Аргентині, наприклад, зараз є 10 фірм, які виготовляють сівалки. І примітно, що там практично 90% землі обробляється за новою технологією – ноу-тілл. Для нас це дуже актуально, бо така технологія, а з нею і техніка активно приживається й в Україні.

–       Невже нові виробники не бояться конкуренції із відомими марками?

–       Їхня техніка за класом і за отримуваним результатом у принципі не відрізняється від знаних брендів. Зате набагато дешевша. Проблема таких брендів, як, скажімо, Лемкен, та й інших, у високій ціні. Під час кризи помітно падає їхнє виробництво. А ось ми зайшли на стенд польської фірми UNIA, так власник лише задоволено потирає руки: «Для кого криза, а для мене це благо». «Як же так?», – дивуємось. А він відповідає: «Головне у тому, що у мене необхідна фермерам техніка є в наявності, а, припустимо, Лемкен працює суворо під замовлення. Нема замовлення – немає техніки в запасі. Надто дороге задоволення тримати на складах. Фермер платить гроші, але лише через 2-4 місяці отримує агрегат». Але ж йому та техніка потрібна саме сьогодні! Тому він приходить до поляка. У нього в 2-3 рази менша ціна, та сама якість, ще й є в наявності завжди. Наш знайомець похвалився, що має на складах обладнання на 10 млн. євро – хоч сьогодні забирай! Великі обігові кошти постійно є. Оптимальна на сьогоднішній момент співвідносність ціни й якості теж дозволяють таким фірмам вийти на євроринок.

   У нас в Україні теж вже проявляється подібна тенденція. Якщо взяти, наприклад, трактор класу 1,4 т., то у нас є продукт вітчизняного виробника ПМЗ. Але у нього якість, скажемо так, поганенька. Зате вже діють дві фірми, які складають МТЗ – трактор такого ж класу, та  кращої якості. За ціною, правда, МТЗ трохи дорожчий, але користується попитом.

   Друга помітна тенденція у тому, що сьогодні у грунтообробці пропонується повернення до класичних технологій, навіть з передплужником. Це мене дуже одразу вразило. Відсотків 70-80 плугів представлені з передплужниками. Раніше такого не було. Я так розумію, що це свідчить про тенденцію до зменшення валового виробництва на гектарі,бо  усі спрощення призводять до якогось зменшення. Або до здорожчання, наприклад, за рахунок застосування більшої кількості хімічних засобів. А тут ми бачимо тенденцію до відновлення гумусу. Повертається класика у ставленні до грунтів. Цілком зрозумілий процес. В Європі землі за своєю природою набагато бідніші, ніж наші.

   До речі, еталон чорнозему, що зберігається в Луврі, у Міжнародному бюро мір та ваги, взятий саме з України. Це кубічний метр чорнозему із Дніпропетровської області. Українська земля найбагатша чорноземами. Інша річ, що останніми роками вона сильно виснажена через занепад у сільському господарстві. Вкладання коштів в обробіток не відповідає потребам ринку, неспівмірні вартість продукції та витрати на її вироблення. Тваринництво у занепаді, немає можливостей забезпечити належну кількість органічних добрив. А що таке органіка? Це і є підвищення гумусу. Хімією ми гумусу не піднімемо. Тож він у нас і падає катастрофічно, мусимо відновлювати.  

   Ну і третя тенденція, помічена, зокрема, мною на виставці, полягає у тому, що багато фірм-виробників іде на подальше удосконалення високопродуктивних машин. Скажімо, тих же кормозбиральних комбайнів. Ми бачили, наприклад, вмонтований на кормозбиральному комбайні електронний пристрій, який рівномірно розподіляє зібрану масу по причепу. Це, звичайно, дуже добре, але, як на мене, завелика розкіш на сьогодні. Бо в тій же машині комбайнер ставить агрегат на автопілот, він вільний, може легко стежити, куди висипає масу. Навіщо ж іще дублювати дорогим пристроєм?

Добре, що можна було про це і про інші деталі розпитати, подискутувати. Надзвичайно корисна виставка.

• ЩЕ 40 ПІДПРИЄМСТВ ВІДКРИТІ ДЛЯ ЛІЗИНГУ
  14.07.2010
  Оновлена Міжвідомча експертна рада (МЕР) з питань визначення пріоритетів у виробництві нової техніки та обладнання для сільськогосподарських товаровиробників затвердила перелік підприємств вітчизняного сільгоспмашинобудування, продукція яких пропонується для реалізації в 2010 році на умовах фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг». >>>
• 
• АКТУАЛЬНІСТЬ ЛІЗИНГОВИХ ПРОЕКТІВ
  07.06.2010
  Живий інтерес учасників ринку та представників преси викликала участь НАК «Украгролізинг» у роботі профільного круглого столу, засідання якого відбулося 3 червня нинішнього року в Міністерстві аграрної політики України. >>>
• 

• Всеукраїнська громадська організація УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ АГРАРНИХ ІНЖЕНЕРІВ
  м. Київ, вул. Мечникова, 16а, тел..факс +38 (044) 255-16-66
  
  

• Журнал "Механізація сільського господарства"

  
  
  

• ВАТ "Харківський тракторний завод"

  
  
  

• ВАТ"Червона зірка"

  
  
  
• ДП ВО "ПМЗ ім. О.М.Макарова"