• Загальна інформація
• Наглядова рада
• Керівництво
• Координати філій
• Публікації про Компанію
• Контактна інформація

• Витоки лізингу
• Історія розвитку лізингу в Україні
• Переваги лізингу

• Умови надання техніки у фінансовий лізинг
• Перелік техніки що передається у лізинг
• Перелік документів, які необхідно надавати перед одержанням техніки в лізинг

• Заводи-виробники

• Відремонтована техніка

Стогнати над дефіцитом старих машин чи стимулювати новітню технологію і отримати кращий результат меншою кількості «розумних» механізмів? Перед керівником Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Миколою ШПАКОМ подібних альтернатив не стоїть. «Селу потрібні тільки інтелектуальні рішення, а до них спонукає фінансовий лізинг», – упевнений лідер нової команди.

Контрасти і баласти

  – У сільському господарстві безліч разючих контрастів та водночас широких перспектив – і це не може не захоплювати, – не приховує професійного азарту молодий менеджер. – Так, маємо поки що в країні на 85% застарілий парк машин, але ж галузеві технології розвиваються зі швидкістю IT чи космічної індустрії. А от як то все збалансувати, може підказати лізинг.

   Подивіться-но на апетити іноземних постачальників: у них аж слина тече на наш ринок сільгосптехніки – вони б нам роками завозили, а все мало й мало буде. Мінімальна потреба українських аграріїв в одних тільки зернозбиральних комбайнах становить 5 тисяч одиниць щороку. Усі ж знають: буває, у господарствах латають трактори ще випуску 60-х років минулого століття. Язик не повертається називати їх основними фондами, то швидше якийсь баласт, який тягне назад і донизу.

   Тут би розгорнутися вітчизняним сільгоспмашинобудівникам. Власне, високоврожайний 2008 рік їх трохи запаморочив: купувалося все і у всіх підряд, найдосвідченіші дилери не очікували такого шаленого попиту. Дехто заспокоївся і перестав дбати про модернізацію, далі штампують старе.

    – Бачите, а криза розставила усе по місцях, – оцінює Микола Васильович. – Купувати за відсутності кредитних грошей стали менше, зате вимоги до якості і функціональності техніки, її відповідності сучасним методам аграрного бізнесу значно зросли. Селянин, слава Богу, грамотним тепер став – нову інформацію нальоту ловить, закордонний досвід на своє плече приміряє. Такий господар на застарілий брухт навіть дивитися не буде, хоч за безцінь йому то віддавай  і балачками про патріотизм до вітчизняного виробника вуха ублажай. Він добре втямив, що сільгоспмашини залишають за собою одне з ключових місць у технологічному ланцюгу вирощування культур, а отже, без правильного вибору оптимальної марки і моделі досягнути доброго результату практично неможливо.  

   Це раніше у нас замовник просив окрему жатку чи сівалку, а тепер є попит на спеціальні комплекси, скажімо, під вирощування певних культур – зернових, кукурудзи, соняшнику сої, рапсу і т.д., ще й за різними технологіями обробітку грунту. І тваринницький кооператив запитає не про окрему установку, а про повний комплекс «під ключ» для вирощування і утримання поголів’я. Скрута навчила аграріїв при виборі знарядь і машин бути гранично вибагливими та ретельними. Сучасна техніка їм потрібна водночас ефективна, потужна, економічна і надійна. Щоби рентабельність підняти, прибуток отримати і поміж конкурентами на ринку більш-менш впевнено почуватися.

Здоровий кругообіг грошей і техніки

   Ще понад 10 років тому ініціатори створення «Украгролізингу» міркували: як же в умовах економічної кризи, за невеликі кошти і при несформованому ринку, але таки отримати недешеву, так би мовити, правильну, техніку? І частково полегшили життя аграріям, навчившись грати за правилами фінансового лізингу. Його переваги новими були хіба що для нас – у розвинених країнах цей механізм успішно застосовують вже десятиліттями. В Італії, Німеччині, наприклад, за лізинговими програмами придбається 30-40%  нової техніки. Порівняно з іншими видами довготривалої оренди, у лізингу перший внесок менший і відсоток нижчий, система повернень платежів набагато лояльніша до споживача.

   –   Хоча навряд навіть такий ефективний механізм спрацював би на користь селян, якби його не взяла під опіку держава, – міркує Микола ШПАК. – За такої повальної  зношеності техніки і низькій платоспроможності агровиробників тільки держава може дати належні гарантії, а отже і впевненість рядовим агровиробникам. Нормально налагоджений лізинг швидко обертає бюджетні кошти. І відбувається це так: одні господарства беруть техніку, одразу ж починають наповну її експлуатувати. А їхні планові лізингові сплати так само швидко ідуть на придбання нової техніки вже для наступних замовників. Виходить такий собі постійний здоровий кругообіг техніки і грошей. До того ж, лізингові схеми досить відкриті, прозорі – державі ж не байдуже, чи оптимально і справедливо використовуються її кошти.       

     «Украгролізинг» працює у сегменті лізингових послуг ось уже впродовж 12 років. Компанія встигла за цей час освоїти майже 2 млрд.грн. бюджетних коштів і закупити понад 20 тисяч одиниць техніки. Але ні натхненники створення державної лізингової структури, ні теперішнє її молоде керівництво не зациклені лише на кількісних показниках.

За такого шаленого дефіциту безглуздо купувати техніку стихійно, все підряд, що потрапить під руку. Результат, динаміка будуть помітні лише тоді, коли селяни забезпечуватимуться продумано, системно і обов’язково за підтримки державних інвестиційних програм. Вправно їх реалізовувати – місія «Украгролізингу», – формулює Микола ШПАК.

    До того ж державний лізинг реально працює одночасно на два вирішальних фронти – селянські господарства та безпосередніх виробників сільгосптехніки. За рішенням спеціальної Міжвідомчої експертної ради спеціальні кошти держбюджету спрямовуються на заводи, що на ці гроші виробляють машини та обладнання для передачі аграріям в лізинг.              

   Без зайвої скромності: російський аналог – «Росагролізинг» – розвивався вже слідом за українською Компанією. Про її схему, правові норми, інші ключові документи колеги радилися саме із нашими спеціалістами. І разом раділи, що освоюють цей ефективний напрямок.

Як не кількістю, то якістю

   Досвід країн з розвиненою ринковою економікою засвідчує: вплив лізингу на процес відтворення основних фондів дедалі зростає. Він відкриває широкий доступ користувачам саме до передової техніки і технологій. Яким чином це відбувається? Микола ШПАК пропонує на простих прикладах проілюструвати процес переходу кількісних показників у якісні.

   – Давайте разом порахуємо очевидне. Аналітики визначили, що, наприклад, технологічна потреба у зернозбиральних комбайнах в Україні складає 112 тисяч умовних машин. А є в наявності – 45 тисяч. Інфарктні цифри, здавалося б, правда? Тільки ті 112 тисяч розраховувалися з огляду на безнадійно застарілі «Ниви», «Колоси» і т.ін. раритети з можливістю намолоту 3-5 кг/с. Лізинг стимулює змінити систему координат і, скажімо, орієнтуватися на сучасніші «Акроси» та «Вектори» з пропускною здатністю у 10 кг/с і більше. І тоді, якщо перерахувати технологічну потребу з урахуванням ставки на високоефективну, енергонасичену техніку та обладнання, то зовсім іншу арифметику отримаємо. Адже важлива не кількість, а можливості техніки. Її здатність приносити прибуток агровиробникам, виводити їхні господарства на високу рентабельність. Ефективніші машини перетворюють наші розрахункові 112 тисяч комбайнів одразу на тисяч 40-50.

             Подібна ситуація і з тракторами. Підрахована технологічна потреба в них –  650 тисяч штук. У господарствах є до 350 тисяч. І знову-таки мова про клас машин в 1,4- 3,0 т.с. Але сучасні технології мінімізації обробки землі, зокрема, ноу-тілл, потребують тракторів класу 5-7 т.с. з потужністю двигуна понад 350 л.с. А такого класу машин є в Україні лише порядка 5 тисяч. От аграрії і рятуються, хай навіть і старою, але потужною імпортною технікою. Минулоріч було ввезено майже на 10 млрд.грн. імпорту, з них відсотків 70 – секонд-хенд. І це при тому, що стоять готові і новюсенькі ПМЗ, ХТЗ. Ні, їх брати грамотні господарі не хочуть. Навіщо ж рятувати (ще й державним коштом!) техніку вчорашнього дня, сумнівно допомагаючи підприємствам, котрі лінуються оновлюватись?

               Кожен господар бачить: у системі його витрат значну частину займає техніка. Зрозуміло, що саме тут і доречно намагатися мінімізувати ті самі витрати. Приклади не забаряться. Якщо сьогодні у традиційній технології посіву вивикористовується на гектар по 150-200 літрів дизпалива, то вже при ноу-тіллі можна обійтися і 35 літрами. Правда ж, варто замислитися? 

   «Чому це лізинг задовольняє зараз лише 12% потреб аграріїв у техніці та обладнанні?» – вочевидь, у запалі передвиборчих баталій дорікають нам деякі гарячі голови. Справді, потреба села в техніці цьогоріч сягає понад 800 млн.грн. Але ж, даруйте, хто сказав, що лізинг – то панацея від усіх проблем і що саме він так от раптом, замість цапа-відбувайла, зліквідує всі дефіцити? Покликання державного лізингу зовсім в іншому. Він є інструментом, який підказує галузі вигідніші бізнесові шляхи і перспективи. Зрештою, ми демонструємо новий зразок взаємовідносин держави із селом.

    Новатори сподіваються і на простий побутовий ефект. Скажімо, один із фермерів відважився і придбав у лізинг найновіше обладнання, а його сусід прийшов, подивився на результат і почухав потилицю: «Чого ж це я пасу задніх, топчуся на місці? Дай-но і собі таке спробую». От і передача корисного досвіду. У селі не до комерційних таємниць.

   Мають зрозуміти і виробники, і селяни, що дії «Украгролізингу» – це елемент реалізації єдиної державної технічної політики. Якщо говорити просто: Компанія підкреслює, що першочергово спрямовує гроші не тим, хто штампує морально застарілу техніку, не на підприємства, які не сьогодні-завтра все одно  вичерпають себе, а намагається стимулювати   виробництво техніки та обладнання нового покоління.

Не підштовхнеш – не поїде

   Часом рішучість уряду і лізингової компанії щодо такої вибірковості називають навіть жорсткою. «Ми виділяємо кошти – ми й будемо суворо впроваджувати нову систему роботи за лізинговими механізмами, – відповідає Юлія Тимошенко. – А якщо насильно не штовхати нові технології, то нічого не зрушить з місця, більшість так і працюватиме за звичкою, по-старому». В «Украгролізингу» подібну стратегію Уряду принципово поділяють.

   Є Закон «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» з окремим розділом «Фінансовий лізинг». Він і показує лізингу чіткий напрямок, як діяти і куди розвиватися.

     – Державна компанія, покликана опікуватися фінансовим лізингом, не може перетворитися на елемент гасіння авральних «горячих» проблем, – підкреслює Микола ШПАК. –  Маємо і мислити, і діяти комплексно, системно, справді по-державницьки. Будь ми звичайнісінькою комерційною структурою, тоді б швиденько закупили б тільки кілька найзапитуваніших, популярних марок продукції, перекрили б ними загальний плановий вал та й безтурботно сиділи б із прибутком. Особистим прибутком. А ось допомогло б це аграріям, галузі в цілому – велике питання.  

         Сьогодні не існує як такого державного замовлення для виробництва техніки. А от фінансова схема, лізингова, яка відповідає усім європейським стандартам, будь ласка, є. Бракує потрібної вітчизняної техніки – включається лізинговий механізм і пробує скоригувати актуальне виробництво. Відповідно і надходять кошти за лізинговими програмами, приміром, на такі підприємства, як «Брацлав», «Червона зірка», «Агро-Союз», «Вібросепаратор»,  «ТЕСМО-М», «Борекс» чи Карлівський машинобудівний завод. Хто не поскупився на модернізацію, того і надалі підтримуємо у тонусі на оновлення. Зупинилися у розвитку – ну, що ж, нарікайте хіба що на себе.

          Вітчизняний машинобудівник  поки що пропонує мало сучасних машин, які б задовольняли товаровиробника. Передусім, йдеться про багатоопераційність техніки, по-друге, про їх функціональність, а третя проблема, звичайно, надійність. Навіть порівнювати з імпортними соромно: їхній комбайн напрацьовує до першої поломки в середньому 160 мотогодин, а у нашому «Славутичі» вже після кількох годин у загінці неполадки з’являються.

           А над наступним фактом не знати що й робити – чи плакати, чи гірко сміятися. Департамент технічної політики МінАПК спільно з Міжвідомчою експертною радою розробили перелік критеріїв відповідності техніки сучасним вимогам за надійністю, енергоефективністю та ресурсозбереженням. Так от, в Україні на сьогодні з усієї мобільної техніки немає практично жодної моделі, котра б відповідала усім підконтрольним шістьом критеріям. Тільки деякі відповідають… 1-2 (!) з них. Ви здогадалися, у який параметр ми втрапили? Так, хіба що за ціною. Багато хто бере вітчизняну техніку виключно через низьку ціну. Утім, після здорожчання енергоресурсів, металу та й робочої сили і на цей показник не варто розраховувати. За економічністю, ефективністю ми істотно відстаємо. Палива наші мобільні машини з’їдають на гектар у півтора-два рази більше, що, як наслідок, шкодить і навколишньому середовищу. Про умови роботи – шумність, вібрацію, кондиціонування – краще взагалі змовчати…

Підказка для законодавця

      Врешті, вплинути на таку плачевну ситуацію «Украгролізинг» пробує й у законодавчій площині. Зокрема, спонукає повернутися до Закону про підтримку вітчизняного машинобудування. Ним у плані  комплектації запасних частин та комплектуючих механізмів передбачено дотримуватися пропорції 50 на 50. Але подивимося: хіба сьогодні існує українського виробництва двигун, який відповідав би сучасним технічним параметрам? А вісь? А коробка? Нема! Отож, щоби розрухати вітчизняне машинобудування, потрібно не вигадувати велосипед, а сідати на нього і їхати. Тобто, використовувати комплектацію імпортну, ту, аналогів якої немає в Україні, і розвивати  своє виробництво. Можна при цьому застосовувати гнучку поетапну схему: починати з 10% наших комплектуючих, поступово переходити на 15, 20, 25. Тільки стежити за динамікою виробника. Якщо він наступного року не збільшив відсоток вітчизняних комплектуючих, тоді зупинити йому належні пільги, преференції. А якщо все впроваджує планово, то хай застосовує гнучкий механізм і надалі. Все одно ж йдеться про вітчизняне виробництво, наші робочі місця.    

   – «Украгролізинг»  представлений своїми філіями в усіх регіонах України, – уточнює Голова правління. – І нашим фахівцям не позичати досвіду безпосередньої роботи із замовником, агровиробником, а також заводами-поставщиками, переробними підприємствами. З місцевою владою навчилися взаємодіяти. Тому погляд на суть проблем у нас об’ємний, різнобічний. Відповідно, можемо формулювати комплексні пропозиції законодавцеві, знаючи  інтереси і запити усіх учасників лізингових проектів. Звідси, наприклад, наша пропозиція продовжити розстрочку виплати за отримані засоби виробництва до терміну повної амортизації, а саме не на 5 років, а на 9-10. Це збільшило б обсяги поставок техніки за лізингом. Потребує політичної волі і капіталовкладень розвиток складної техніки і перехід наших заводів до виробництва єдиного зразка нової моделі українського комбайна.

             А за результатами наших спостережень на галузевих виставках можна навіть фільм знімати чи колективний портрет сучасного селянина, фермера створити. Технічна служба Компанії розпитує кожного відвідувача нашого стенду, заповнює анкети усіх, хто цікавиться технікою, обладнанням, можливостями співпраці за лізингом. По-перше, це, переважно, небайдужі і динамічні люди, котрі рано чи пізно стають клієнтами Компанії і звертаються вже безпосередньо у регіональні філії. Часом приїздять цілі сім’ї, з дружинами, дітьми. Тепер це, переважно, молоді люди. І дуже помітно, як змінюються їх інтереси, їх потреби – про які технології та обладнання розпитують, яку пресу читають. Вочевидь, росте їх професійний рівень.

             Коли аналізуєш усе це, хочеться нагадувати державі про соціальні програми повернення до села професійних кадрів – агронома, ветеринара, економіста, аграрного інженера, механізатора, – умілих організаторів. Такі спеціалісти спроможні розібратися, яка ж техніка насправді ефективніша, що принесе прибуток і розвиток їх господарствам, забезпечить майбутнє їхнім сім’ям. Хай вони будуть грамотнішими і вимогливішими, щоби розібратися у суті того, що пропонують постачальники.

Поповнити лізинговий гаманець

             Уряд розглядає лізинг як одну з форм інвестування села. З усього видно, що це прогресивний економічний важіль не тільки для підтримки товаровиробника (мовляв, вижив – ну, і слава Богу!), але й для стимулювання оновлення як сільських господарств, так і виробників агротехніки та обладнання. При тому, що головне джерело фінансування лізингових проектів – це загальний та спеціальний фонд бюджету, головною задачею залишається своєчасне повернення коштів за отриману техніку. У зворотності лізингових платежів – основний принцип функціонування фінансового лізингу. Тому він виключає пасивність, легковажність, безвідповідальність.

     – Буває, і наших партнерів пробиває на «постсовковий» синдром: «А-а, державне… Держава пробачить, забуде борги, можна і розслабитися». Ні, панове, щодо дисципліни повернення коштів розмова у нас дуже сувора.

     Задіюємо усі можливі законні схеми, щоби повернути до копійки бюджетні кошти через зворотні лізингові платежі. Користуєшся одержаною технікою – будь добрий, розрахуватися вчасно, за тобою у черзі стоять сотні потенційних лізингоодержувачів. На це завдання працюють і наші фахівці-юристи. Затримка планових платежів одразу спонукає до рішучих дій – позиваємо до суду, пишемо нотаріальні написи, звертаємось із клопотаннями про банкрутство. У недисциплінованих користувачів вилучаємо техніку і передаємо у повторний лізинг платіжоспроможним господарствам.

     До речі, перші вісім місяців нинішнього року Компанія забезпечувала технікою сільгоспвиробників виключно  коштами від поворотних лізингових платежів і за цей час передала аграріям в лізинг 362 одиниці техніки на 80,2  млн.грн. Загальний плановий річний бюджет на лізингові операції – 153 млн.грн.

   Вже почали надходити і додаткові кошти зі Стабілізаційного фонду. «Украгролізинг» одразу перерозподілив їх перший транш на 15 заводів-партнерів, котрі оперативно відвантажують нову техніку селянам. 

   Звісно, ці кошти далеко не покривають потреб аграріїв. То чому б не скористатися посиленим інтересом до українського аграрного ринку збоку іноземних інвесторів? «Украгролізинг» – з благословення Уряду – веде активні переговори із японськими, корейськими, ізраїльськими партнерами про участь у спільних проектах фінансування передових енергоощадних технологій у зернозбереженні та молокопереробці в Україні. Перший результат таких перемовин вже закріпився підписаною у середині вересня угодою із з канадською компанією SNC - LAVALIN INC . Регіональні філії «Украгролізингу» готуються до безпосередньої реалізації проектів – стають членами спеціальних конкурсних комісій при облдержадміністраціях. Адже саме вони обиратимуть претендентів на отримання в лізинг сучасних елеваторів та молоковозів і молокопереробних пунктів.

       – Крім того, – не заспокоюється глава Компанії, – як ніколи стає актуальною цукрова галузь, котрій вкрай потрібно модернізувати свої засоби. Тому ми ведемо, наприклад, переговори з німецькою компанією HOLMER щодо бурякозбиральних комбайнів. Є й багато інших перспективних задумок.

          Упевнений: товарні кредити, які так активно лобіює Уряд, – логічний і актуальний спосіб оживити агровиробництво. Зрозуміло, що у бюджеті немає належних коштів, криза є криза. Тому рішення залучати довгий долар з-за кордону як ніколи на часі. Це перевірений механізм, так живе увесь світ. Більше коштів надійде в оборот для лізингових заходів – більше нової техніки отримає наше село.

     Усе це очевидні перспективи і для «Украгролізингу», який готовий активно залучати кредити, шукати стратегічних інвесторів. Пожвавлення ринку сільгосптехніки спонукатиме виробників до виготовлення якіснішої конкурентоспроможної продукції. Завдяки таким розумним підходам, дивися, й заповажають Україну і на ринку світовому – як солідного, повноправного партнера.

• ЩЕ 40 ПІДПРИЄМСТВ ВІДКРИТІ ДЛЯ ЛІЗИНГУ
  14.07.2010
  Оновлена Міжвідомча експертна рада (МЕР) з питань визначення пріоритетів у виробництві нової техніки та обладнання для сільськогосподарських товаровиробників затвердила перелік підприємств вітчизняного сільгоспмашинобудування, продукція яких пропонується для реалізації в 2010 році на умовах фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг». >>>
• 
• АКТУАЛЬНІСТЬ ЛІЗИНГОВИХ ПРОЕКТІВ
  07.06.2010
  Живий інтерес учасників ринку та представників преси викликала участь НАК «Украгролізинг» у роботі профільного круглого столу, засідання якого відбулося 3 червня нинішнього року в Міністерстві аграрної політики України. >>>
• 

• Всеукраїнська громадська організація УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ АГРАРНИХ ІНЖЕНЕРІВ
  м. Київ, вул. Мечникова, 16а, тел..факс +38 (044) 255-16-66
  
  

• Журнал "Механізація сільського господарства"

  
  
  

• ВАТ "Харківський тракторний завод"

  
  
  

• ВАТ"Червона зірка"

  
  
  
• ДП ВО "ПМЗ ім. О.М.Макарова"