ЗАКОН УКРАЇНИ

Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти

Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації;

розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків;

державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації;

державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг;

учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію;

товари - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів;

роботи – проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, технічне переоснащення діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт;

послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов’язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій;

тендерна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі, визначеного замовником;

тендерний комітет – група спеціалістів замовника, призначена відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

альтернативна тендерна пропозиція - пропозиція, яка може бути подана учасником замовнику додатково у складі тендерної пропозиції, якщо це передбачено тендерною документацією і відрізняється від основної пропозиції, розробленої відповідно до умов, передбачених тендерною документацією;

акцепт тендерної пропозиції – прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником в установлений у тендерних документах строк подано письмове підтвердження учаснику у акцепті тендерної пропозиції після визначення його переможцем процедури закупівлі;

торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Законом;

преференційна поправка - спосіб надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом;

договір про закупівлю - письмова угода між замовником та учасником - переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату;

забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) - надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до закону;

забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону;

вітчизняний виробник - суб'єкт господарювання - резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України;

переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого в результаті оцінки визнана найкращою та акцептована;

частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі не може бути меншою ніж дві;

електронні державні закупівлі - здійснення замовниками встановлених цим Законом процедур закупівель за допомогою інформаційної системи в мережі Інтернет в режимі on-line з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

генеральний замовник - орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону;

закупівля на засадах міжвідомчої координації – здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом;

кваліфікаційна документація – документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними кваліфікаційних пропозицій при проведенні попередньої кваліфікації учасників;

кваліфікаційна пропозиція – пропозиція, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації;

строк дії тендерної (цінової) пропозиції – встановлений замовником у тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) строк, що діє до укладення договору про закупівлю, протягом якого учасник не має права змінювати свою тендерну (цінову) пропозицію (крім цінової зміни при проведенні процедури редукціону).

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт – 300 тисяч гривень.

2. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом.

Зміни до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року.

3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

водо-, тепло- та енергопостачання;

водовідведення та обслуговування каналізаційних систем;

поштові послуги, у тому числі поштові марки;

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

телекомунікаційні послуги, в тому числі щодо трансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв’язку та Інтернет-послуг);

послуги щодо перевезення залізничним транспортом;

професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів у державних професійно-технічних навчальних закладах;

підготовка кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації;

закупівля товарів, робіт чи послуг, які у зв’язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю.

4. Забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом.

частину п’яту статті 2 виключено

Стаття 2.1. Принципи державних закупівель

1. Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

недискримінація учасників;

об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

запобігання проявам корупції;

сприяння захисту інтересів вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при організації та здійсненні закупівель;

вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.

Стаття 2.2. Стадії державних закупівель та їх планування

1. Стадіями державних закупівель є:

1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

2. Примірник річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів), зміни до нього надсилаються уповноваженому органу у випадках і в порядку, що визначені цим органом, та оприлюднюються шляхом розміщення принаймні в одній інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.

РОЗДІЛ 1.1
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ, КОНТРОЛЮ
ТА КООРДИНАЦІЇ У СФЕРІ ЗАКУПІВЕЛЬ

Стаття 3. Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель

Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель здійснюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, Рахунковою палатою, Державною контрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством України, Міністерством аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України та цим Законом.

Рахункова палата здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, Законом України "Про Рахункову палату", цим Законом та іншими законами України.

Стаття 3.1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг

1. З метою реалізації основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі – уповноважений орган) здійснюються Антимонопольним комітетом України.

2. Основними функціями уповноваженого органу є:

погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених цим Законом, та відповідно до вимог статті 3³ цього Закону;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;

подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;

контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону;

подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених цим Законом;

співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України;

державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при здійсненні закупівель;

державна підтримка та забезпечення захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.

3. Уповноважений орган має право:

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

вимагати від розпорядників державних коштів звіт про обсяги закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;

забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

ьним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України та цим Законом.

Рахункова палата здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, Законом України "Про Рахункову палату", цим Законом та іншими законами України.

Стаття 3.1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг

1. З метою реалізації основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі – уповноважений орган) здійснюються Антимонопольним комітетом України.

2. Основними функціями уповноваженого органу є:

погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених цим Законом, та відповідно до вимог статті 3³ цього Закону;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;

подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;

контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону;

подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених цим Законом;

співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України;

державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при здійсненні закупівель;

державна підтримка та забезпечення захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;

підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.

3. Уповноважений орган має право:

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до цього Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

вимагати від розпорядників державних коштів звіт про обсяги закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із цим Законом;

забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

визначати своїм рішенням:

форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;

додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;

форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього;

форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій;

форму річного плану закупівель за державні кошти;

форму реєстру отриманих тендерних пропозицій;

порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель та взаємодії з правоохоронними органами.

4. Контроль за діяльністю уповноваженого органу здійснює Верховна Рада України та інші органи державної влади відповідно до Конституції України та законів України.

Стаття 3.2. Інші органи, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель

1. Органами державної влади, крім уповноваженого органу, які здійснюють державний нагляд та контроль в межах своєї компетенції у сфері закупівель, є Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Міністерство аграрної політики України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", а також правоохоронні органи.

2. Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України та цим Законом, здійснюють такі функції:

Державна контрольно-ревізійна служба:

проводить перевірки щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до цього Закону та інших законів України;

здійснює співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

здійснює контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складає протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

подає матеріали до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;

здійснює інші функції, передбачені законами України.

Державне казначейство України:

перевіряє наявність укладеного договору, звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів;

перевіряє підстави для здійснення платежів, а саме наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів;

бере участь в економічному обґрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;

здійснює контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

подає матеріали до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;

вживає заходів для недопущення здійснення платежів з рахунку замовника в разі відміни процедури закупівлі у процесі та після розгляду скарги з приводу порушень при проведенні замовником процедур закупівель;

здійснює інші функції, передбачені законами України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику":

проводить облік закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;

затверджує форми статистичної звітності у сфері закупівель;

здійснює інші функції, передбачені законами України.

Міністерство аграрної політики України у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України, взаємодіє з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.

Правоохоронні органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах своєї компетенції, визначеної законами України.

3. Відповідно до законів України та цього Закону уповноважений орган, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Міністерство аграрної політики України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" звітують про свою діяльність щодо здійснення державного нагляду, контролю та координації у сфері закупівель перед Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, вживають відповідних заходів, у тому числі здійснюють відповідні перевірки у межах своєї компетенції у разі надходження звернення (запиту) від народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.

Стаття 3.3. Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті

1. З метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель при Рахунковій палаті діє Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель (далі – Комісія).

До складу Комісії входять по одному представнику від Рахункової палати, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державного казначейства України, три кандидатури за пропозицією профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби, та три представники від Тендерної палати України.

За погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби, Комісія своїм рішенням може вводити до свого складу представників громадських організацій, науковців тощо.

2. Комісія:

надає висновки уповноваженому органу та одночасно замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 цього Закону. Погодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статей 3, 14, 33 цього Закону уповноважений орган може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Комісії;

здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповідні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених цим Законом;

здійснює аналіз проблем у сфері закупівель та про результати повідомляє Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган;

надає незалежні висновки щодо роботи уповноваженого органу та направляє їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та у разі необхідності - до правоохоронних органів;

надає пропозиції уповноваженому органу щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель;

визначає правові та організаційні методи запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель;

сприяє створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель;

сприяє удосконаленню системи забезпечення громадськості інформацією з питань здійснення закупівель;

сприяє запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції;

сприяє створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.

3. Головою Комісії є представник Рахункової палати.

Кожен член Комісії має один голос.

4. Комісія затверджує положення про Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель.

5. Діяльність Комісії є прозорою для суспільства. Комісія інформує про свою діяльність Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, засоби масової інформації тощо.

6. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше ніж половина членів Комісії. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше ніж половина членів, присутніх на засіданні Комісії. При рівному розподілі голосів членів голос голови Комісії є вирішальним.

7. Рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог цього Закону, є обов’язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими органами державної влади, яких стосуються ці рішення. Рішення Комісії можуть бути оскаржені у судовому порядку, відповідно до законодавства України.

РОЗДІЛ 1.2.
ОБОВ’ЯЗКОВІ ПЕРЕДУМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

Стаття 4. Міжнародні зобов'язання України щодо здійснення закупівель

Якщо норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, містять положення, відмінні від норм цього Закону, то застосовуються норми міжнародного договору України.

Стаття 4.1. Прозорість здійснення державних закупівель та оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

1. З метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель замовник зобов’язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

річні плани державних закупівель;

оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;

протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;

акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;

запит щодо цінових пропозицій (котирувань);

звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;

оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).

Інформація щодо державних закупівель, передбачена цим Законом, розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовником інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею.

2. Інформаційна система в мережі Інтернет у визначенні цього Закону є сукупністю програмних засобів з власною адресою в мережі Інтернет, яка забезпечує доступ до інформаційних ресурсів і відповідає таким обов'язковим вимогам: забезпечує збирання, накопичення, передачу та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України; відповідає встановленим законодавством вимогам щодо захисту державної інформації; надає можливість здійснення електронних державних закупівель та відповідає іншим вимогам, встановленим цим Законом.

3. Строки висвітлення інформації, передбаченої у частині першій цієї статті, повинні відповідати строкам здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом.

4. Замовник оприлюднює інформацію, передбачену цим Законом, в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді, в порядку, передбаченому інформаційними системами.

5. Замовник має право здійснити закупівлю за процедурами, зазначеними в статті 13 цього Закону (крім процедури закупівлі в одного учасника, шляхом здійснення електронних державних закупівель, з дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

6. Оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах у мережі Інтернет, передбаченої в частині першій цієї статті, не вважається здійсненням електронних державних закупівель.

7. Уповноважений орган здійснює контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяє розвитку конкуренції у цій сфері. Втручання у вибір замовником інформаційних систем у мережі Інтернет інших розпорядників державних коштів, а також неправомірне використання інформаційних систем у мережі Інтернет забороняються.

8. З метою забезпечення здійснення парламентського контролю замовник зобов’язаний на звернення Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України надавати повну, достовірну інформацію, що стосується здійснення ним закупівель, та у разі виявлення порушень чинного законодавства у сфері закупівель вживати відповідних заходів щодо їх усунення.

Стаття 4.2. Вимоги щодо інформаційних систем у мережі Інтернет щодо забезпечення захисту державної інформації здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону

1. Інформаційна система у мережі Інтернет в частині забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону повинна:

мати власний регламент – документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4¹ цього Закону;

надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами.

Частину другу статті 4.2. виключено

3. Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої цим Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів.

Стаття 5. Недискримінація учасників

1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

2. Замовники забезпечують рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівлі

Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку

1. З метою створення належних умов для захисту вітчизняного ринку замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

2. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, з метою посилення соціального та правового захисту інвалідів і зміцнення їх матеріально-технічної бази та підприємствами кримінально-виконавчої системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.

3. У разі закупівлі товарів, робіт і послуг, що включені до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, робіт і послуг, що закуповуються у підприємств, які переважно використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів запрошують до торгів виключно підприємства громадських організацій інвалідів, підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

4. У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.

5. У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники.

6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти вдосконаленню механізму стимулювання вітчизняного виробника, забезпеченню дотримання умов захисту вітчизняних виробників, зокрема сільськогосподарських товаровиробників, що передбачені цим Законом, при здійсненні замовниками процедур закупівель.

7. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати вітчизняним виробникам, зокрема сільськогосподарським товаровиробникам, підприємствам громадських організацій інвалідів, підприємствам, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємствам кримінально-виконавчої системи необхідну доступну, достовірну інформацію щодо здійснення закупівель, яка забезпечить можливість їх компетентного вибору.

8. Уповноважений орган та інші органи, що здійснюють державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель, звітують перед Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України щодо виконання та забезпечення умов захисту вітчизняного ринку.

Стаття 7. Несхвальні дії учасників

1. Замовник зобов'язаний забезпечити створення умов для проведення прозорих державних закупівель та оприлюднення інформації в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

3. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

4. Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні дії, передбачені цією статтею.

5. Замовник зобов’язаний повідомити про дату проведення розкриття тендерних або кваліфікаційних пропозицій:

місцеву раду відповідного рівня, якщо закупівля здійснюється за кошти місцевих бюджетів;

Верховну Раду Автономної Республіки Крим, якщо закупівля здійснюється за кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

Верховну Раду України, якщо закупівля здійснюється за інші державні кошти.

РОЗДІЛ II

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ

Стаття 8. Публікація оголошень про здійснення закупівлі

1. З метою створення оптимального конкурентного середовища діяльності засобів масової інформації у сфері закупівель оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель (далі – спеціалізований друкований засіб масової інформації), та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах у мережі Інтернет.

З метою забезпечення інформаційно-методичного супроводу державних закупівель згідно з вимогами статті 17³ цього Закону Тендерна палата України на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним.

2. Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України та в інформаційних системах у мережі Інтернет, крім випадків застосування замовником у порядку, встановленому цим Законом, процедур торгів (тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника.

У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим.

3. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі у торгах - у разі застосування торгів з обмеженою участю.

4. Редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов’язані перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. За зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Стаття 9. Форма повідомлень під час здійснення процедур закупівлі

1. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.

2. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.

3. В разі здійснення замовником електронних державних закупівель обмін інформацією та повідомленнями відбувається з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису в режимі on-line.

Стаття 10. Мова, що застосовується під час здійснення процедури закупівлі

1. Оголошення про здійснення процедури закупівлі, запрошення до участі у процедурах закупівлі, повідомлення про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також тендерна документація готуються українською мовою та однією з іноземних мов, що використовуються у міжнародній торгівлі, у разі якщо участь у процедурі закупівлі не обмежується вітчизняними учасниками. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є україномовний текст.

2. Тендерні пропозиції подаються мовою (мовами), зазначеною (зазначеними) замовником у тендерній документації.

Стаття 11 виключена.

Стаття 12. Тендерні комітети

1. Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

2. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.

3. Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.

4. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.

5. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.

6. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

7. Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні сертифікати чи свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

Інформація щодо навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, оприлюднюється Міністерством освіти і науки України, у тому числі на його офіційному Інтернет-сайті.

8. Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

Частину дев’яту статті 12 виключено

Стаття 13. Процедури здійснення закупівлі

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

відкритих торгів;

торгів з обмеженою участю;

двоступеневих торгів;

запиту цінових пропозицій (котирувань);

закупівлі в одного учасника;

торгів із зменшенням ціни (редукціон).

Стаття 14. Особливості застосування деяких процедур закупівлі

1. Основними процедурами здійснення державних закупівель є торги із зменшенням ціни (редукціон) та відкриті торги.

2. Застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує погодження з уповноваженим органом у порядку, визначеному цим Законом, або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом ІІ¹ цього Закону, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників.

Застосування процедури закупівлі в одного учасника потребує погодження з уповноваженим органом у порядку, визначеному цим Законом або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом ІІ¹ цього Закону, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт.

Відповідальність за застосування цих процедур закупівель несе виключно замовник.

3. Замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів.

Стаття 14.1. Закупівля товарів на засадах міжвідомчої координації

1. Кабінет Міністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. В разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, уповноважений орган подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника.

2. Генеральний замовник:

здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників – переможців процедури закупівлі;

інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі.

3. Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.

4. Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті тендерних пропозицій подає уповноваженому органу і усім заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників

Стаття 15. Кваліфікаційні вимоги до учасників

1. Замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам. Такими вимогами можуть бути:

наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності (у випадках, передбачених законодавством);

наявність обладнання, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством;

провадження учасниками господарської діяльності відповідно до положень їх статутів;

відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.

2. Кваліфікаційні вимоги, встановлені цією статтею, зазначаються у документації, необхідній для здійснення попередньої кваліфікації учасників (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій.

3. Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Стаття 16 виключена

Стаття 17. Звіт про результати здійснення процедури закупівлі

1. У звіті про результати здійснення процедури закупівлі за встановленою формою, який зберігається замовником протягом трьох років, обов'язково зазначаються:

стислий опис предмета закупівлі;

найменування та адреси учасників, що подали тендерні пропозиції, кваліфікаційні пропозиції, найменування та адреса учасника, з яким укладено договір про закупівлю, а також ціна цього договору;

ціна і стислий опис інших основних умов кожної тендерної пропозиції та договору про закупівлю, а також додаткові умови, запропоновані учасниками;

стислий виклад критеріїв порівняння та оцінки тендерних пропозицій і визначення переможця процедури закупівлі;

у разі відхилення окремих або всіх тендерних пропозицій обгрунтування підстав відхилення;

дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю та оголошення про результат здійсненої закупівлі у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури;

виклад причин і обставин, якими керувався замовник торгів під час обрання іншої процедури закупівлі, ніж процедура відкритих торгів, з обгрунтуванням її вибору;

стислий виклад будь-яких запитів щодо роз'яснення кваліфікаційної або тендерної документації, відповідей на них, а також будь-яких змін цієї документації;

у разі якщо в результаті торгів не було укладено договір про закупівлю, - виклад підстав такого рішення;

у разі застосування умов, передбачених статтею 6 цього Закону, - виклад підстав такого застосування;

у разі відхилення тендерної пропозиції відповідно до положень цього Закону - виклад підстав для відхилення;

відомості про кваліфікацію учасників, що подали тендерні пропозиції; заявки на участь у попередній кваліфікації учасників або запис про відсутність таких заявок; підстави застосування попередньої кваліфікації учасників; подані оскарження, позови та результати їх розгляду; зупинення процедури закупівлі; склад тендерного комітету;

дата акцепту тендерної пропозиції;

адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет.

2. З метою запобігання порушенням чинного законодавства, під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, замовник до звіту про результати здійснення процеду