Офіційних домовленостей про поставку українським агровиробникам бурякозбиральної техніки провідних світових марок ROPA та HOLMER досягла делегація НАК «Украгролізинг» під час перебування у Ганновері (Німеччина) на традиційній Міжнародній виставці «AGRITECHNIKA».
- Ми отримали чітке завдання від Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, сформульоване нею у Вінницькій області на спеціальній нараді з проблем буряківництва, - пояснює перший заступник Голови правління НАК «Украгролізинг» Євген ЦІП. – Щоби стимулювати розвиток цієї, безсумнівно, дуже перспективної галузі, під державні гарантії закуповуватиметься найсучасніша техніка. Її передаватимемо господарствам у лізинг. Тобто, стратегія дій зрозуміла. Ми й поїхали домовлятися із лідерами галузі щодо реалізації спільних інвестиційних проектів під егідою Уряду України.

Йдеться, у першу чергу, про переговори із провідними світовими виробниками сучасної техніки для буряківництва – компаніями ROPA і HOLMER. Якщо конкретніше: мається на увазі бурякозбиральна техніка і буряконавантажувачі. Попередні напрацювання і домовленості у нас вже були, отож розмова відбулася предметна.

Прем’єр поставила завдання удвічі збільшити виробництво цукрового буряка. Тобто, якщо на сьогодні є трохи більше 300 тисяч гектарів площ під цією культурою, то хотілося б наступного року дійти принаймні до 400-450. Усе це треба чимось збирати. Тому є реальна перспектива для присутності виробників спеціальної техніки на ринку України.

Свої бурякозбиральні комплекси сьогодні в країні практично не виробляються.

- Бурякозбиральна техніка дуже складна, - підкреслює Євген ЦІП. -Наприклад, бурякозбиральний комбайн ROPA сміливо можна назвати міні-заводом на колесах. Тому налагодити у сучасних умовах власне або спільне виробництво такої техніки – це надзвичайно важко для нас. Та й чи є у цьому сенс? Адже зараз потреба у надпотужному обладнанні невелика. Сьогодні в Україні налічується біля 6 тисяч бурякозбиральних комбайнів, в т.ч. десь тисяча імпортних. Ще 5 тисяч – вітчизняного виробництва, застарілі. Якщо такі старі агрегати поміняти, скажімо, на ROPA та HOLMER, то машин треба буде разів у 3-4 менше.

Делегація «Украгролізинг» переконалася, що виробники сільгосптехніки проявляють живий інтерес до ринку України, бачать у партнерстві величезні перспективи.

– Ми підготували, за дорученням Юлії Тимошенко, проект відповідної постанови на Кабінет Міністрів. Згідно із ним ми зможемо майже на 40 млн. євро із виплатами упродовж 7-10 років закупити сучасної бурякозбиральної техніки. І таким чином забезпечити якісне та швидке збирання тих площ, які є зараз.

Провели переговори з банками Німеччини, щоби отримати відповідний кредит. Коммерц-банк і Дойче-банк нам відмовили, пояснивши, що у цих банках закінчився ліміт видачі на Україну кредитів, обумовлений міждержавними угодами.

А от Земельний банк Баварії готовий дати під гарантії уряду України 40 млн.євро. Обидва підприємства-виробники – і ROPA, і HOLMER – розташовані саме у Баварії. Зрозуміло, що і вони стимулюють місцевий банк до взаємовигідної співпраці з «Украгролізингом».

- Нам вигідно працювати з обома виробниками, хоча вони між собою і є конкурентами, - розповідає Євген ЦІП. – Продукція кожного з них для нас важлива. ROPA – більш продуктивний агрегат, але й дорожчий, ніж HOLMER. Відповідно, буде використовуватися у крупніших господарствах, вертикально інтегрованих структурах з вирощування цукрового буряка. А HOLMER – машина меншого плану, трохи нижчого класу і дешевша. Тобто, для менших господарств. Ми платимо гроші і замовляємо, жодних конфліктів – звичайний ринок, як кажуть: нічого особистого.

Спеціалісти «Украгролізингу» поділилися основними спостереженнями щодо нинішньої виставки «AGRITECHNIKA 2009”. Нині вона фактично переорієнтувалася на споживачів із СНД. Внутрішній німецький, та й європейський загалом, ринок настільки заповнений, розподілений, що особливо німцям вже й не до придбань та виставок. Хоча виставку за традицією відвідують місцеві фермери - щоби відпочити і подивитися на новинки. Характерно, що більшість фермерів – це дуже молоді за віком люди.

Відсотків 60-70 відвідувачів на виставці – російськомовні. Навіть буклети і стендова інформація дублювалася російською. Стендовики теж спілкуються по-російськи.

- Можу наголосити на основних тенденціях розвитку ринку, які дуже помітно вимальовуються, коли аналізуєш виставку, - ділиться перший заступник Голови правління НАК «Украгролізинг». - Найперше: ми побачили, що з’явилося дуже багато зовсім нових фірм, яких раніше взагалі не було. Мало того, свої технічні розробки показали абсолютно нові країни-виробники, наприклад, Аргентина і Бразилія. До слова, в Аргентині, наприклад, зараз є 10 фірм, які виготовляють сівалки. І примітно, що там практично 90% землі обробляється за новою технологією – ноу-тілл. Для нас це дуже актуально, бо така технологія, а з нею і техніка активно приживається й в Україні.

Техніка нових марок за класом і за отримуваним результатом у принципі не відрізняється від знаних брендів. Зате набагато дешевша. Такі виробники мають достатньо обігових коштів, запас продукції на складах, а великі можуть собі дозволити дороге виробництво переважно тільки під замовлення. Оптимальна на сьогоднішній момент співвідносність ціни та якості дозволяють невеликим фірмам виходити на євроринок і конкурувати.

Друга помітна тенденція у тому, що сьогодні у грунтообробці пропонується повернення до класичних технологій, навіть з передплужником. Відсотків 70-80 плугів представлені з передплужниками. Раніше такого не було, - зауважує Євген ЦІП. - Я так розумію, що це свідчить про тенденцію до зменшення валового виробництва на гектарі,бо усі спрощення призводять до якогось зменшення. Або до здорожчання, наприклад, за рахунок застосування більшої кількості хімічних засобів. А тут ми бачимо тенденцію до відновлення гумусу. Повертається класика у ставленні до грунтів. Цілком зрозумілий процес. В Європі землі за своєю природою набагато бідніші, ніж наші. Українська земля найбагатша чорноземами. Інша річ, що останніми роками вона сильно виснажена через занепад у сільському господарстві. Вкладання коштів в обробіток не відповідає потребам ринку, неспівмірні вартість продукції та витрати на її вироблення. Тваринництво у занепаді, немає можливостей забезпечити належну кількість органічних добрив. А що таке органіка? Це і є підвищення гумусу. Хімією ми гумусу не піднімемо. Тож він у нас і падає катастрофічно, мусимо відновлювати.

Ну і третя тенденція виставки полягає у тому, що багато фірм-виробників іде на подальше удосконалення високопродуктивних машин. Скажімо, тих же кормозбиральних комбайнів. Ми бачили, наприклад, вмонтований на кормозбиральному комбайні електронний пристрій, який рівномірно розподіляє зібрану масу по причепу. Це, звичайно, дуже добре, але, як на мене, завелика розкіш на сьогодні. Бо в тій же машині комбайнер ставить агрегат на автопілот, він вільний, може легко стежити, куди висипає масу. Навіщо ж іще дублювати дорогим пристроєм?

Добре, що можна було про це і про інші деталі розпитати, подискутувати.

Надзвичайно корисна виставка. Головне, що зрозуміли для себе – треба орієнтуватися на впровадження ресурсозберігаючих технологій, відновлювальних, нетрадиційних джерел енергії. У цьому бачиться незаперечна перспектива. Хто її дотримується, той зараз у лідерах.

Прес-служба НАК "Украгролізинг"