Мова сайту

Порядок надання

Наші контакти

Адреса:

01021, м.Київ

вул. Мечнікова, 16-а
тел.: (044) 254-30-10
факс:(044) 280-17-22

 

Email:

info@ukragroleasing.com.ua

 

Сайт:

www.ukragroleasing.com.ua

 

Сторінка в Фейсбук


Голосування

Ваші потреби
 
Про фінансовий лізинг Переваги лізингу

Фінансовий лізинг в агропромисловому комплексі є вигідною формою діяльності для всіх учасників цього виду інвестицій – і селянам, і машинобудівникам. Необтяжливий він і для державного бюджету.

Для селян фінансовий лізинг дає можливість заощаджувати кошти для інвестування в інші більш ефективні види діяльності та/або придбавати техніку, вартість якої перевищує річні фінансові можливості.

Наприклад, витрати на придбання машини вартістю 100 тис. грн. у перший рік складатимуться з:

  1. Попереднього лізингового платежу за користування технікою в частині відшкодування її вартості (15% ціни машини з ПДВ) - 15 тис. грн.
  2. Винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку (7% від невідшкодованої вартості) - 6 тис. грн.
  3. Чергового лізингового платежу та винагороди лізингодавцю відповідно 10 і 3 тис. грн. Разом за рік - 34 тис. грн.

Баланс лізингових платежів і надходжень від використання заощаджених коштів


Заощаджені 66 тис. грн. господар може використати для інвестування у виробництво з рентабельністю не нижче розміру депозитних відсотків.

Але й депозитні вклади з рівнем 14% за 5 років нарощують заощаджену суму до 127 тис. грн.

 

У підсумку за 5 років:

  • виплати за придбану машину дорівнюватимуть 114 тис. грн., а з урахуванням інфляції (6% річних) - 103 тис. грн.;
  • надходження від інвестування у виробництво заощаджених коштів дорівнюватимуть 61 тис. грн., а з початковими 66 тис. грн. - 127 тис. грн.;
  • у власності залишається машина первісною вартістю 100 тис. грн., яка може працювати ще 5 років, або продана за залишковою ціною.

Для машинобудівників фінансовий лізинг – захід, що сприяє нарощуванню обсягів виробництва, бо дозволяє на кожні 100 млн. грн., наявних у сільськогосподарських товаровиробників коштів, придбати техніки на суму 260 млн. грн., тобто збільшити валове виробництво підприємств сільгоспмашинобудування на 160 млн. грн.

Додаткове виробництво техніки на 160 млн. грн. означає для машинобудівників:

  • збільшення робочих місць на 2 тисячі;
  • вирішення соціальних проблем виробничих колективів;
  • збільшення на 30-32 млн. грн. прибутків;
  • збільшення потенційних можливостей для оновлення матеріально-технічної бази підприємств;
  • гарантію передоплати виготовленої продукції;
  • оптові і, навіть, несезонні форми торгівлі;
  • можливість використання лізингодавців, як партнерів у створенні дилерської мережі;
  • стабілізацію положення у конкурентному середовищі, бо лізингові інвестиції спрямовуються лише на техніку вітчизняного виробництва.

Упродовж часу діяльності фінансового лізингу в Україні для деяких заводів це були вагомі інвестиції. В окремі роки обсяги закупівель для них складали більше половини валового виробництва.

Обсяги закупівель у фінансовий лізинг окремих видів машин (% до вироблених в Україні)

 

Для державного бюджету фінансовий лізинг є необтяжливим заходом, бо з кожних 100 млн. грн. видатків на фінансовий лізинг отримає надходжень:

  • у перший рік видатків - 54,45 млн. грн.;
  • у наступні 4 роки - 75 млн. грн. Разом - 129,45 млн. грн.

Крім того, до соціальних фондів надійде - 5,7 млн. грн.

Збільшення надходжень до бюджету проти видатків обумовлюється збільшенням податкових надходжень від машинобудівних підприємств.

НАК "Украгролізинг" постійно працює над можливістю нарощувати обсяги лізингових інвестицій через залучення банківського капіталу.

Cитуацію в сільському господарстві й машинобудуванні можна окреслити так:

  • потреба сільського господарства у придбанні технічних засобів механізації праці – 15-20 млрд. грн., а купівельна спроможність – 2,5 млрд. грн.
  • виробничі потужності сільськогосподарського машинобудування – 9-10 млрд. грн., а фактичне завантаження виробничих потужностей, обумовлене купівельною спроможністю селян, – 2,5 млрд. грн.

Тобто, у селян немає можливостей збільшити купівельну спроможність, а у машинобудівників – завантажити свої потужності.

Припустимо, країна інвестує у фінансовий лізинг 300 млн. грн., як це було у 2004 році. Завдяки цьому зросте можливість наповнити ринок техніки для селян із одночасним збільшенням завантаження потужностей машинобудівників.

А що бюджет? Бюджет через 1-2 місяці після передачі коштів отримає від машинобудівників у вигляді ПДВ 60 млн. грн. і у вигляді податку на прибуток – 18 млн. грн. Разом – 78 млн. грн., або 26 відсотків видатків.

Через ті ж 1-2 місяці бюджет отримає від селян у вигляді передоплати 45 млн. грн., а через півроку ще 22 млн. грн. у вигляді чергового лізингового платежу, що разом становить 67 млн. грн., або 22 відсотки.

Як бачимо, у перші ж півроку з початку здійснення видатків до бюджету вже повернуться 48 відсотків.

Але й це ще не все. Збільшення обсягів виробництва машин – це збільшення робочих місць. І не тільки на підприємствах сільськогосподарського машинобудування (бо збільшаться поставки металопрокату, лакофарбових, гумовотехнічних виробів тощо). Приймаючи, що частка узагальненої заробітної плати у складі вартості готової машини становить 15-20 відсотків, маємо збільшення фонду заробітної плати на 54 млн. грн. Це, з одного боку, близько 6 тис. робочих місць і поліпшення життя такої ж кількості сімей, це – збільшення на таку ж суму внутрішнього споживчого ринку, а відтак – нарощування виробництва споживчих товарів, а з іншого – 7 млн. грн. відрахувань до бюджету у вигляді податку на доходи фізичних осіб та 20,5 млн. грн. відрахувань у соціальні фонди.

У підсумку: протягом незначного часу (у вигляді податків на додану вартість, на прибуток та на доходи фізичних осіб, з першими платежами) до бюджету повертаються понад 50 відсотків видатків. Крім того, від загальної суми лізингової інвестиції до соціальної сфери надходить майже 7 відсотків (20,5 млн. грн.) коштів.

А що ж дає така інвестиція сільському господарству і країні в цілому?

Важко оцінити й наочно показати вплив таких лізингових інвестицій загалом, без конкретних прикладів. Найбільш наглядним і зрозумілим для загалу є приклад інвестування у придбання зернозбиральних комбайнів.

Сьогодні всі сільськогосподарські підприємства мають для збирання зернових (12-13 млн. га. без кукурудзи) близько 50 тис. зернозбиральних комбайнів. Таким чином, на кожний з наявних комбайнів припадає 250 гектарів. Фізичний знос, а відтак і технічний стан переважної більшості комбайнів призводить до частих поломок, а відсутність розгалуженої мережі сервісних підприємств – до непомірних простоїв задля усунення несправностей. У таких комбайнів середньодобовий наробіток протягом сезону не перевищує 7 гектарів. А це означає, що термін збирання зернових розтягується на 30 і більше днів.

Показники осипання зерна давно відомі: у перші сім діб після оптимальних – 2,6 відсотка, у другі 7 діб – 14,5 відсотка, у треті 7 діб – 21,6 відсотка, у четверті – понад 30 відсотків і так далі.

Рахуймо (врожайність – 3,5 т на га):

  • за перші сім діб, теоретично без втрат від осипання, буде зібрано 8,75 млн. т зерна із 2,5 млн. га;
  • за другі сім діб з втратою 2,6 відсотка – 8,5 млн. т зерна (втрати – 0,25 млн. т) на тих самих 2,5 млн. га;
  • за треті сім діб – 7,5 млн. т зерна (втрати - 1,25 млн. т);
  • за четверті сім діб – 6,9 млн. т зерна (втрати – 1,85 млн. т);
  • за п’яті сім діб – 6,1 млн. т зерна (втрати – 2,65 млн. т).

Таким чином, за сучасних умов із 12,5 млн. гектара зернових за п’ять семиденок буде фактично зібрано 37,75 млн. тонн зерна, при цьому втрачено лише від осипання 6 млн. тонн, або майже 14 відсотків вирощеного. За оптимальною ціною у 600 гривень за тонну втрати країни дорівнюватимуть 3,6 млрд. гривень! За такі кошти можна придбати близько 7 тисяч зернозбиральних комбайнів!

І це лише теоретичні міркування. Адже є ще дуже багато втрат, обумовлених технічними параметрами застарілих, недосконалих машин. Навіть нові машини, за технічними умовами, допускають 1,5-2 відсотки втрат.

За аналогією з наведеним прикладом можна обрахувати прибутковість лізингових інвестицій і в інші сільськогосподарські машини: у ґрунтообробні, посівні, для захисту рослин від шкідників і хвороб тощо. Більшість технологічних операцій у сільському господарстві вимагає виконання їх у стислі агротехнічні строки. Відсутність достатньої кількості машин подовжує ці строки і призводить до значного зменшення врожайності.

Повертаючись до прикладу з комбайнами, додамо отримані 120 млн. грн. попереджених втрат зерна до тих, що повернуться до бюджету у вигляді податків. Держава у перший же рік інвестицій у лізинг отримає:

  • повернення до бюджету у вигляді всіх видів податків – 85 млн. грн.;
  • перші лізингові платежі – 67 млн. грн.;
  • відрахування до соціальних фондів – 20,5 млн. грн.;
  • попередження втрат продукції – 120 млн. грн.

Разом протягом першого ж року з 300 млн. грн. бюджетних видатків країна повертає 292,5 млн. грн., тобто майже всю витрачену суму, а у наступні п’ять років отримає залишок лізингових платежів – ще 233 млн. грн.

Згадувані 300 млн. грн. становлять лише 12 відсотків до купівельної спроможності селян і всього 2,5 відсотка до потреби в щорічному придбанні техніки для простого відтворення наявного машинно-тракторного парку в сільськогосподарському виробництві. У порівнянні з частками лізингових інвестицій у загальних інвестиціях, що практикуються у розвинутих країнах, Україна відстає у десятки разів.

Будемо сподіватись, що й у нас зрозуміють переваги лізингової діяльності й нарешті приймуть нові законодавчі акти, які сприятимуть подальшому розвитку лізингових операцій.

 



Лізинг це вигідно

________

Наші партнери

Календар свят

Календар свят і подій


 
 
 

CC by SA 3.0, 2010-2017 "Украгролізинг"

Про компанію Про фінансовий лізинг Умови надання Законодавча база Питання та відповіді Новини Державні закупівлі