Мова сайту

Порядок надання

Наші контакти

Адреса:

01021, м.Київ

вул. Мечнікова, 16-а
тел.: (044) 254-30-10(044) 254-30-10
факс:(044) 280-17-22

 

Email:

info@ukragroleasing.com.ua

 

Сайт:

www.ukragroleasing.com.ua

 

Сторінка в Фейсбук


Голосування

Ваші потреби
 
Про фінансовий лізинг Переваги лізингу

Фінансовий лізинг в агропромисловому комплексі є вигідною формою діяльності для всіх учасників цього виду інвестицій – і селянам, і машинобудівникам. Необтяжливий він і для державного бюджету.

Для селян фінансовий лізинг дає можливість заощаджувати кошти для інвестування в інші більш ефективні види діяльності та/або придбавати техніку, вартість якої перевищує річні фінансові можливості.

Наприклад, витрати на придбання машини вартістю 100 тис. грн. у перший рік складатимуться з:

  1. Попереднього лізингового платежу за користування технікою в частині відшкодування її вартості (15% ціни машини з ПДВ) - 15 тис. грн.
  2. Винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку (7% від невідшкодованої вартості) - 6 тис. грн.
  3. Чергового лізингового платежу та винагороди лізингодавцю відповідно 10 і 3 тис. грн. Разом за рік - 34 тис. грн.

Баланс лізингових платежів і надходжень від використання заощаджених коштів


Заощаджені 66 тис. грн. господар може використати для інвестування у виробництво з рентабельністю не нижче розміру депозитних відсотків.

Але й депозитні вклади з рівнем 14% за 5 років нарощують заощаджену суму до 127 тис. грн.

 

У підсумку за 5 років:

  • виплати за придбану машину дорівнюватимуть 114 тис. грн., а з урахуванням інфляції (6% річних) - 103 тис. грн.;
  • надходження від інвестування у виробництво заощаджених коштів дорівнюватимуть 61 тис. грн., а з початковими 66 тис. грн. - 127 тис. грн.;
  • у власності залишається машина первісною вартістю 100 тис. грн., яка може працювати ще 5 років, або продана за залишковою ціною.

Для машинобудівників фінансовий лізинг – захід, що сприяє нарощуванню обсягів виробництва, бо дозволяє на кожні 100 млн. грн., наявних у сільськогосподарських товаровиробників коштів, придбати техніки на суму 260 млн. грн., тобто збільшити валове виробництво підприємств сільгоспмашинобудування на 160 млн. грн.

Додаткове виробництво техніки на 160 млн. грн. означає для машинобудівників:

  • збільшення робочих місць на 2 тисячі;
  • вирішення соціальних проблем виробничих колективів;
  • збільшення на 30-32 млн. грн. прибутків;
  • збільшення потенційних можливостей для оновлення матеріально-технічної бази підприємств;
  • гарантію передоплати виготовленої продукції;
  • оптові і, навіть, несезонні форми торгівлі;
  • можливість використання лізингодавців, як партнерів у створенні дилерської мережі;
  • стабілізацію положення у конкурентному середовищі, бо лізингові інвестиції спрямовуються лише на техніку вітчизняного виробництва.

Упродовж часу діяльності фінансового лізингу в Україні для деяких заводів це були вагомі інвестиції. В окремі роки обсяги закупівель для них складали більше половини валового виробництва.

Обсяги закупівель у фінансовий лізинг окремих видів машин (% до вироблених в Україні)

 

Для державного бюджету фінансовий лізинг є необтяжливим заходом, бо з кожних 100 млн. грн. видатків на фінансовий лізинг отримає надходжень:

  • у перший рік видатків - 54,45 млн. грн.;
  • у наступні 4 роки - 75 млн. грн. Разом - 129,45 млн. грн.

Крім того, до соціальних фондів надійде - 5,7 млн. грн.

Збільшення надходжень до бюджету проти видатків обумовлюється збільшенням податкових надходжень від машинобудівних підприємств.

НАК "Украгролізинг" постійно працює над можливістю нарощувати обсяги лізингових інвестицій через залучення банківського капіталу.

Cитуацію в сільському господарстві й машинобудуванні можна окреслити так:

  • потреба сільського господарства у придбанні технічних засобів механізації праці – 15-20 млрд. грн., а купівельна спроможність – 2,5 млрд. грн.
  • виробничі потужності сільськогосподарського машинобудування – 9-10 млрд. грн., а фактичне завантаження виробничих потужностей, обумовлене купівельною спроможністю селян, – 2,5 млрд. грн.

Тобто, у селян немає можливостей збільшити купівельну спроможність, а у машинобудівників – завантажити свої потужності.

Припустимо, країна інвестує у фінансовий лізинг 300 млн. грн., як це було у 2004 році. Завдяки цьому зросте можливість наповнити ринок техніки для селян із одночасним збільшенням завантаження потужностей машинобудівників.

А що бюджет? Бюджет через 1-2 місяці після передачі коштів отримає від машинобудівників у вигляді ПДВ 60 млн. грн. і у вигляді податку на прибуток – 18 млн. грн. Разом – 78 млн. грн., або 26 відсотків видатків.

Через ті ж 1-2 місяці бюджет отримає від селян у вигляді передоплати 45 млн. грн., а через півроку ще 22 млн. грн. у вигляді чергового лізингового платежу, що разом становить 67 млн. грн., або 22 відсотки.

Як бачимо, у перші ж півроку з початку здійснення видатків до бюджету вже повернуться 48 відсотків.

Але й це ще не все. Збільшення обсягів виробництва машин – це збільшення робочих місць. І не тільки на підприємствах сільськогосподарського машинобудування (бо збільшаться поставки металопрокату, лакофарбових, гумовотехнічних виробів тощо). Приймаючи, що частка узагальненої заробітної плати у складі вартості готової машини становить 15-20 відсотків, маємо збільшення фонду заробітної плати на 54 млн. грн. Це, з одного боку, близько 6 тис. робочих місць і поліпшення життя такої ж кількості сімей, це – збільшення на таку ж суму внутрішнього споживчого ринку, а відтак – нарощування виробництва споживчих товарів, а з іншого – 7 млн. грн. відрахувань до бюджету у вигляді податку на доходи фізичних осіб та 20,5 млн. грн. відрахувань у соціальні фонди.

У підсумку: протягом незначного часу (у вигляді податків на додану вартість, на прибуток та на доходи фізичних осіб, з першими платежами) до бюджету повертаються понад 50 відсотків видатків. Крім того, від загальної суми лізингової інвестиції до соціальної сфери надходить майже 7 відсотків (20,5 млн. грн.) коштів.

А що ж дає така інвестиція сільському господарству і країні в цілому?

Важко оцінити й наочно показати вплив таких лізингових інвестицій загалом, без конкретних прикладів. Найбільш наглядним і зрозумілим для загалу є приклад інвестування у придбання зернозбиральних комбайнів.

Сьогодні всі сільськогосподарські підприємства мають для збирання зернових (12-13 млн. га. без кукурудзи) близько 50 тис. зернозбиральних комбайнів. Таким чином, на кожний з наявних комбайнів припадає 250 гектарів. Фізичний знос, а відтак і технічний стан переважної більшості комбайнів призводить до частих поломок, а відсутність розгалуженої мережі сервісних підприємств – до непомірних простоїв задля усунення несправностей. У таких комбайнів середньодобовий наробіток протягом сезону не перевищує 7 гектарів. А це означає, що термін збирання зернових розтягується на 30 і більше днів.

Показники осипання зерна давно відомі: у перші сім діб після оптимальних – 2,6 відсотка, у другі 7 діб – 14,5 відсотка, у треті 7 діб – 21,6 відсотка, у четверті – понад 30 відсотків і так далі.

Рахуймо (врожайність – 3,5 т на га):

  • за перші сім діб, теоретично без втрат від осипання, буде зібрано 8,75 млн. т зерна із 2,5 млн. га;
  • за другі сім діб з втратою 2,6 відсотка – 8,5 млн. т зерна (втрати – 0,25 млн. т) на тих самих 2,5 млн. га;
  • за треті сім діб – 7,5 млн. т зерна (втрати - 1,25 млн. т);
  • за четверті сім діб – 6,9 млн. т зерна (втрати – 1,85 млн. т);
  • за п’яті сім діб – 6,1 млн. т зерна (втрати – 2,65 млн. т).

Таким чином, за сучасних умов із 12,5 млн. гектара зернових за п’ять семиденок буде фактично зібрано 37,75 млн. тонн зерна, при цьому втрачено лише від осипання 6 млн. тонн, або майже 14 відсотків вирощеного. За оптимальною ціною у 600 гривень за тонну втрати країни дорівнюватимуть 3,6 млрд. гривень! За такі кошти можна придбати близько 7 тисяч зернозбиральних комбайнів!

І це лише теоретичні міркування. Адже є ще дуже багато втрат, обумовлених технічними параметрами застарілих, недосконалих машин. Навіть нові машини, за технічними умовами, допускають 1,5-2 відсотки втрат.

За аналогією з наведеним прикладом можна обрахувати прибутковість лізингових інвестицій і в інші сільськогосподарські машини: у ґрунтообробні, посівні, для захисту рослин від шкідників і хвороб тощо. Більшість технологічних операцій у сільському господарстві вимагає виконання їх у стислі агротехнічні строки. Відсутність достатньої кількості машин подовжує ці строки і призводить до значного зменшення врожайності.

Повертаючись до прикладу з комбайнами, додамо отримані 120 млн. грн. попереджених втрат зерна до тих, що повернуться до бюджету у вигляді податків. Держава у перший же рік інвестицій у лізинг отримає:

  • повернення до бюджету у вигляді всіх видів податків – 85 млн. грн.;
  • перші лізингові платежі – 67 млн. грн.;
  • відрахування до соціальних фондів – 20,5 млн. грн.;
  • попередження втрат продукції – 120 млн. грн.

Разом протягом першого ж року з 300 млн. грн. бюджетних видатків країна повертає 292,5 млн. грн., тобто майже всю витрачену суму, а у наступні п’ять років отримає залишок лізингових платежів – ще 233 млн. грн.

Згадувані 300 млн. грн. становлять лише 12 відсотків до купівельної спроможності селян і всього 2,5 відсотка до потреби в щорічному придбанні техніки для простого відтворення наявного машинно-тракторного парку в сільськогосподарському виробництві. У порівнянні з частками лізингових інвестицій у загальних інвестиціях, що практикуються у розвинутих країнах, Україна відстає у десятки разів.

Будемо сподіватись, що й у нас зрозуміють переваги лізингової діяльності й нарешті приймуть нові законодавчі акти, які сприятимуть подальшому розвитку лізингових операцій.

 

 
 
 

Про компанію Про фінансовий лізинг Умови надання Законодавча база Питання та відповіді Новини Державні закупівлі

CC by SA 3.0, 2010-2015 "Украгролізинг"